Забутий гігант
Довжина зовнішніх валів Київської фортеці складають 10 км. При цьому фортифікаційна споруда може похвалитися п’ятьма великими і однією середньою вежами, двома довгими двохповерховими стінами, двома підпірними стінами з казематами, чотирма капонірами, а також – Госпітальне, Васильківське, Звиринецьке укріплення, Лисогірський форт, цитадель із восьми бастіонів та арсенал. Загальна площа більше 80 гектарів – все це Київська фортеця!
Вона настільки велика і «кремезна», що в сучасному місті навіть окремі елементи фортеці можна побачити тільки тоді, коли знаєш де і як їх шукати.
Щоб сфотографувати одну лише цитадель(!), у 1918 році німецьким військовим довелось використовувати аероплан.
Зліва від цитаделі видно іподром, про який зараз вже забули. Зараз на цьому місці знаходяться тенісні корти. На фото, що нижче, – Васильківське укріплення фортеці. Звіринецьке укріплення не видно – воно в диму.
Усі елементи фортеці ховаються у вулицях, будинках і парках. Як їх знайти? По слідах, які залишає історія. В Києві є такі вулиці: Бастіонна, Цитадельна, Еспланадна, Редутна, Саперно-Слобідська, Стратегічне шосе — кожна назва має свій сенс. Усі ці вулиці запозичили свою назву з місцевісті, через яку вони проходят.
Побоюючись нападу на Російську Імперію з півдня, Петро 1 вирішив побудувати в Києві фортецю. Масштабне будівництво старої фортеці розгорнулось за часів Мазепи.
У 1723 році козаки Скоропадського закінчили будівництво фортеці на основі фортифікаційних споруд Печерського монастиря.
У 1831 році на базі цієї фортеці розпочали колосальне будівництво Нової печерської фортеці. Будівництво тривало більше 30 років. Проте прогрес не стояв на місці і фортеця з роками втрачала свою оборонну спроможність; для її підсилення у 1872 році був закладений Лисогірський форт. Обсяги і вартість цих робіт важко уявити, адже будівництво одного тільки косого капоніру (1844-46 рр) коштувало 35000 карбованців! Для порівняння, в ті роки за 40 копійок можно було придбати порося.
На німецькій карті 1918р., сучасній карті музею та знімках з космосу можна побачити загальний вигляд цього фортифікаційного монстра.
Щоби побачити на власні очі і повірити що все це насправді існує, пропонуємо вам сісти на велосипед і об’їхати всю фортецю!
Старт
Почнемо рух з серця фортеці – цитаделі, до якої веде вулиця Цитадельна. Вона складається з восьми бастіонів: Рождественский, Алексеевский, Андреевский, Кавалерийский, Спасский, Петровский и Павловский), 3 равелинів, 3 люнетів, 3 в’їзних воріт і 2 равелінних воріт, старих та нових стін, а ще з останньої лінії оборони – арсенал.
Від будівлі арсеналу, в напрямку парку Слави, прямуємо по вул. Лаврській.
Пункт 1
В цьому місці знаходились Київські ворота, зліва від них в дворі житлового будинку №8 по вул. Лаврській видно вали Петровського бастіону, з правого боку — Спасський бастіон.
На Спасський бастіон можна піднятися по бруківці. З вершини відкривається чудовий вид на лівий берег Києва, а також на купола і фундамент 11 ст. храму Спаса на Берестові.
Спускаємось по алеї Героїв Крут до паркової Дороги і, проїхавши парк «Аскольдова Могила», потрапляємо в Зелений театр.
Пункт 2
Зелений театр – це відкритий літній майданчик для вистав. Він був збудований на верхній підпірній стіні фортеці.
Пункт 3
Для того, щоб побачити Нижню стінку потрібно піднятись знову до входу в Зелений театр та обійти його з іншого боку. Будьте обережними, спуск доволі крутий.
Ті, кому не страшно, можуть потрапити всередину і розгледіти по-ближче бійниці та приміщення військового каземату. Але так, як там дуже темно, щоб щось розгледіти потрібні будуть ліхтарики.
На старому фото видно обидві стіни, а також ще одну споруду прямо біля Дніпра — це верк.
Верк — окреме укріплення, що входить до складу фортечних споруд і здатне вести самостійну оборону.
Ще в 50-х роках минулого століття крізь верк ходив трамвай, потім його розібрали, коли робили Набережне шосе.
Через Маріїнський парк повертаємось наверх.
Пункт 4
За будівлею станції метро “Арсенальна” бачимо військові казарми червоного кольору і в’їзну Миколаївську браму фортеці.
До речі, напроти входу в м. Арсенальна, на постаменті, стоїть гармата. Замість неї до революції стояв пам’ятник Кочубею та Іскрі – козакам, які донесли Петру I про зрадництво Мазепи. Після революції пам’ятник, звісно, прибрали, але кажуть, що пам’ятна плита, на якій був напис, залишилась та сама – її лише перегорнули і зробили революційний напис на зворотньому боці.
На іншому боці дороги, де стоїть корпус заводу Арсенал, помітно частку фортечної стіни зі слідами від куль. Чітко видно, що спочатку стіна мала лише 2 поверхи, бо перші два – жовтого кольору. Згодом побудували ще 2 поверхи; вони – з червоної цегли. довжину та міць стіни гарно видно на другому фото, зробленому зі скандального будинку на Грушевського.
Пункт 5
Вулицею Московською, вздовж фортечних збройних майстерень, прямуємо в двір будинку № 24. Звідси, піднявшись на дитячу гірку, можна розгледіти край казарм жандармського полку, які розташовані на території заводу Арсенал. Спочатку будівля мала 2 поверхи, а 3-й добудували через деякий час.
Пункт 6
Через Кловський і Печерський узвіз потрапляємо до вежі № 5. Вона орендована приватними структурами і зберігається в гарному стані. Можна потрапити всередину, де відвідати салон сантехніки та музей історії туалету!
Пункт 7
Неподалік готелів «Русь» та «Київський», над Республіканським стадіоном, розташоване Госпітальне укріплення. До нього входять: північна напіввежа з плацем, будівля військового шпиталю, косий капонір, капоніри 1-3 полігонів, в’їзна брама, земляні вали та ескарп (стіна-перешкода).
З Київським шпиталем пов’язані такі відомі прізвища: Пірогов, Павлов, Булгаков, Щорс. У косому капонірі та капонірі 2-го полігону розташований музей «Київська фортеця».
Капонір 3-го полігону знаходиться у дворі житлового будинку по вул. Лесі Українки, 16-а. Він закритий і в нього можна «залізти» тільки через дах.
Пункт 8
А от капонір 1-го полігону, що розташований у дворі будинку № 22 по Лабораторному провулку, вільний для доступу. Сюди можна потрапити через вікна, а також можна зайти в поттерну, тобто тунель сполучення із фортецею.
Пункт 9
Прямуємо далі до Васильківського укріплення. Вежу №3 можна спостерігати тільки ззовні, бо всередині засіла міліція!
Пункт 9-а
Біля гуртожитку Академії культури по вул. Щорса, 36-а можна зайти на вали Васильківського укріплення. Вали мають зіркову форму і обрамляють всі об’єкти укріплення – вежі № 1,2,3.
На карті чітко видно, що сучасні вулиці і будинки повторюють вал.
Пункт 10
Вежа №1 належить Міністерству Збройних Сил, тому всередину потрапити не можна. За забором з колючим дротом муштрують сучасних військових.
Територія військової частини містить ще тюремний замок, стіни, вали та підземні ходи. Існує версія, що під землею Васильківського укріплення в радянські часи функціонувала в’язниця і катівня НКВС.
Більше фото цього місця можна переглянути у фотопідбірці “Підземна тюрма НКВС”.
Пункт 11
Вежа №2, розташована на вул. Лесі Українки, але має адресу вул. Щорса 44. Це чудове місце для перегляду. Можна потрапити і всередину самої вежі, і навіть зайти в приміщення, бо в ній знаходяться офіси, кав’ярні, клуб, магазини і навіть посольство.
Пункт 12
Вежа № 4 знаходиться за огорожею і в занедбаному стані.
Раніше вежа № 2 та вежа №4 сполучались стіною; частиною стіни був військовий тир. Коли будували новий радянський будинок (тепер там знаходиться ЦентрВиборчКом) на Печерській площі, будівлю старого тиру знесли.
Пункт 12-а
Весь сучасний військовий технікум – це стіна фортеці, в якій знаходились казарми каноністів – дітей військових молодших чинів. Добре видно довжину цієї стіни з двору будинку № 9 по вул. Цитадельна. Третій поверх тут теж добудований.
Пункт 13
Через вул. Цитадельну в’їжджаємо власне в Цитадель. У дворі будинку № 5/9 можна побачити закладену арку воріт у валу. Цю арку називають равелінними воротами.
Равелін – укріплення з однією відкритою стороною
Равеліни київської цитаделі були розташовані між бастіонами, попереду них. Равеліни створювали додаткову перешкоду для нападу і прикривали слабке місце – куртину, тобто вал, який сполучав два бастіони.
Проїжджаючи повз будівлю сучасного Мистецького Арсеналу за огорожею добре видно вали Успенського бастіону.
Пункт 14
В Алексіївському бастіоні цитаделі розташований ресторан «Царське село». Насправді будівля ресторану – це пороховий склад, а пагорби навкруги – вали бастіону. Ця будівля дуже довга, навіть непропорційно довга у порівнянні з висотою і шириною.
Напроти бастіону знаходиться верхня Московська брама та залишки Рождественського бастіону.
Поруч із брамою стоїть будинок № 29, в якому майже три роки жив Київський губернатор Міхаіл Ілларіонович Кутузов, призначений керувати Київським військовим округом, а заодно і всією губернією після поразки Російсько-Австрійсько-Пруської коаліції в битві при Аустерліце (1805).
Фініш
Кінцева точка маршруту знаходиться біля нижньої Московської брами і люнету.
Люнет – це укріплення, яке має одну відкриту сторону
Це один із трьох люнетів цитаделі, який повністю зберігся. В ньому розташований музей військової техніки.
А тепер уявіть собі обсяг робіт, необхідний для зведення всього цього… Нагадаємо про зведене пізніше Звиринецьке укріплення, яке частково було зруйноване у 1918р, коли на його території відбувся великий вибух; сьогодні там розташований ботанічний сад.
І про останнє укріплення — форт на Лисій горі. Але це вже окремий пункт для велоекскурсії.