Прокат велосипедов, Веломагазин, Ремонт велосипедов - Велократия

Забутий гігант

Довжина зовнішніх валів Київської фортеці складають 10 км. При цьому фортифікаційна споруда може похвалитися п’ятьма великими і однією середньою вежами, двома довгими двохповерховими стінами, двома підпірними стінами з казематами, чотирма капонірами, а також – Госпітальне, Васильківське, Звиринецьке укріплення, Лисогірський форт,  цитадель із восьми бастіонів та арсенал. Загальна площа більше 80 гектарів – все це Київська фортеця!

Вона настільки велика і «кремезна», що в сучасному місті навіть окремі елементи фортеці можна побачити тільки тоді, коли знаєш де і як їх шукати.

Щоб сфотографувати одну лише цитадель(!), у 1918 році німецьким військовим довелось використовувати аероплан.

Київська фортеця, аерофотозйомка, 1918 рік

Аерофотозйомка Києва, 1918 рік

Зліва від цитаделі видно іподром, про який зараз вже забули. Зараз на цьому місці знаходяться тенісні корти. На фото, що нижче, – Васильківське укріплення фортеці. Звіринецьке укріплення не видно – воно в диму.

Грандіозний вибух на артилерійських сховищах, 1918 рік. Вибух знищив частину Печерська, а вибуховою хвилею були вибиті вікна в будинках аж до Університету Св. Володимира.

 

Усі елементи фортеці ховаються у вулицях, будинках і парках. Як їх знайти? По слідах, які залишає історія. В Києві є такі вулиці: Бастіонна, Цитадельна, Еспланадна, Редутна, Саперно-Слобідська, Стратегічне шосе — кожна назва має свій сенс. Усі ці вулиці запозичили свою назву з місцевісті, через яку вони проходят.

Побоюючись нападу на Російську Імперію з півдня, Петро 1 вирішив побудувати в Києві фортецю. Масштабне будівництво старої фортеці розгорнулось за часів Мазепи.

У 1723 році козаки Скоропадського закінчили будівництво фортеці на основі фортифікаційних споруд Печерського монастиря.

У 1831 році на базі цієї фортеці розпочали колосальне будівництво Нової печерської фортеці. Будівництво тривало більше 30 років. Проте прогрес не стояв на місці і фортеця з роками втрачала свою оборонну спроможність; для її підсилення  у 1872 році був закладений Лисогірський форт. Обсяги і вартість цих робіт важко уявити, адже будівництво одного тільки косого капоніру (1844-46 рр) коштувало 35000 карбованців! Для порівняння, в ті роки за 40 копійок можно було придбати порося.

На німецькій карті 1918р., сучасній карті музею та знімках з космосу можна побачити загальний вигляд цього фортифікаційного монстра.

Фрагмент німецької мапи Києва, 1918 рік

Схема укріплень Київської фортеці по плану 1925 р.

Щоби побачити на власні очі і повірити що все це насправді існує, пропонуємо вам сісти на велосипед і об’їхати всю фортецю!

Старт

Почнемо рух з серця фортеці – цитаделі, до якої веде вулиця Цитадельна. Вона складається з восьми бастіонів: Рождественский, Алексеевский, Андреевский, Кавалерийский, Спасский, Петровский и Павловский), 3 равелинів, 3 люнетів, 3 в’їзних воріт і 2 равелінних воріт, старих та нових стін, а ще з останньої лінії оборони – арсенал.

Від будівлі арсеналу, в напрямку парку Слави, прямуємо по вул. Лаврській.

Пункт 1

В цьому місці знаходились Київські ворота, зліва від них в дворі житлового будинку №8 по вул. Лаврській видно вали Петровського бастіону, з правого боку  — Спасський бастіон.

На Спасський бастіон можна піднятися по бруківці. З вершини відкривається чудовий вид на лівий берег Києва, а також на купола і фундамент 11 ст. храму Спаса на Берестові.

Спускаємось по алеї Героїв Крут до паркової Дороги і, проїхавши парк «Аскольдова Могила», потрапляємо в Зелений театр.

Пункт 2

Зелений театр – це відкритий літній майданчик для вистав. Він був збудований на верхній підпірній стіні фортеці.

Пункт 3

Для того, щоб побачити Нижню стінку потрібно піднятись знову до входу в Зелений театр та обійти його з іншого боку. Будьте обережними, спуск доволі крутий.

Ті, кому не страшно, можуть потрапити всередину і розгледіти по-ближче бійниці та приміщення військового каземату. Але так, як там дуже темно, щоб щось розгледіти потрібні будуть ліхтарики.

На старому фото видно обидві стіни, а також ще одну споруду прямо біля Дніпра — це верк.

Верк — окреме укріплення, що входить до складу фортечних споруд і здатне вести самостійну оборону.

Ще в 50-х роках минулого століття крізь верк ходив трамвай, потім його розібрали, коли робили Набережне шосе.

 

Через Маріїнський парк повертаємось наверх.

Пункт 4

За будівлею станції метро “Арсенальна” бачимо військові казарми червоного кольору і в’їзну Миколаївську браму фортеці.

До речі,  напроти входу в м. Арсенальна, на постаменті, стоїть гармата. Замість неї до революції стояв пам’ятник Кочубею та Іскрі – козакам, які донесли Петру I про зрадництво Мазепи. Після революції пам’ятник, звісно, прибрали, але кажуть, що пам’ятна плита, на якій був напис, залишилась та сама –  її лише перегорнули і зробили революційний напис на зворотньому боці.

На іншому боці дороги, де стоїть корпус заводу Арсенал, помітно частку фортечної стіни зі слідами від куль. Чітко видно, що спочатку стіна мала лише 2 поверхи, бо перші два – жовтого кольору. Згодом побудували ще 2 поверхи; вони – з червоної цегли. довжину та міць стіни гарно видно на другому фото, зробленому зі скандального будинку на Грушевського.

Корпус завода “Арсенал”

Пункт 5

Вулицею Московською, вздовж фортечних збройних майстерень, прямуємо в двір будинку № 24. Звідси, піднявшись на дитячу гірку, можна розгледіти край казарм жандармського полку, які розташовані на території заводу Арсенал. Спочатку будівля мала 2 поверхи, а 3-й добудували через деякий час.

 

Казарми жандармського полку, завод Арсенал

Пункт 6

Через Кловський і Печерський узвіз  потрапляємо до вежі № 5. Вона орендована приватними структурами і зберігається в гарному стані. Можна потрапити всередину, де відвідати салон сантехніки та музей історії туалету!

Пункт 7

Неподалік готелів «Русь» та «Київський», над Республіканським стадіоном, розташоване Госпітальне укріплення. До нього входять: північна напіввежа з плацем, будівля військового шпиталю, косий капонір, капоніри 1-3 полігонів, в’їзна брама, земляні вали та ескарп (стіна-перешкода).

З Київським шпиталем пов’язані такі відомі прізвища: Пірогов, Павлов, Булгаков, Щорс. У косому капонірі та капонірі 2-го полігону розташований музей «Київська фортеця».

Капонір 3-го полігону знаходиться у дворі житлового будинку по вул. Лесі Українки, 16-а. Він закритий і в нього можна «залізти» тільки через дах.

Пункт 8

А от капонір 1-го полігону, що розташований у дворі будинку № 22 по Лабораторному провулку,  вільний для доступу. Сюди можна потрапити через вікна, а також можна зайти в поттерну, тобто тунель сполучення із фортецею.

Пункт 9

Прямуємо далі до Васильківського укріплення. Вежу №3 можна спостерігати тільки ззовні, бо всередині засіла міліція!

Реконструкція Васильківського укріплення Київської фортеці

Пункт 9-а

Біля гуртожитку Академії культури по вул. Щорса, 36-а можна зайти на вали Васильківського укріплення. Вали мають зіркову форму і обрамляють всі об’єкти укріплення – вежі № 1,2,3.

На карті чітко видно, що сучасні вулиці і будинки повторюють вал.

Пункт 10

Вежа №1 належить Міністерству Збройних Сил, тому всередину потрапити не можна. За забором з колючим дротом муштрують сучасних військових.

Територія військової частини містить ще тюремний замок, стіни, вали та підземні ходи. Існує версія, що під землею Васильківського укріплення в радянські часи функціонувала в’язниця і катівня НКВС.

Ворота каземату, що добре збереглися. ФОТО: GENERAL_KOSMOSA

Більше фото цього місця можна переглянути у фотопідбірці “Підземна тюрма НКВС”.

Пункт 11

Вежа №2, розташована на вул. Лесі Українки, але має адресу вул. Щорса 44. Це чудове місце для перегляду. Можна потрапити і всередину самої вежі, і навіть зайти в приміщення, бо в ній знаходяться офіси, кав’ярні, клуб, магазини і навіть посольство.

Пункт 12

Вежа № 4 знаходиться за огорожею і в занедбаному стані.

Раніше вежа № 2 та вежа №4 сполучались стіною; частиною стіни був військовий тир. Коли будували новий радянський будинок (тепер там знаходиться ЦентрВиборчКом) на Печерській площі, будівлю старого тиру знесли.

Пункт 12-а

Весь сучасний військовий технікум – це стіна фортеці, в якій знаходились казарми каноністів – дітей військових молодших чинів. Добре видно довжину цієї стіни з двору будинку № 9 по вул. Цитадельна. Третій поверх тут теж добудований.

Пункт 13

Через вул. Цитадельну в’їжджаємо власне в Цитадель. У дворі будинку № 5/9 можна побачити закладену арку воріт у валу. Цю арку називають равелінними воротами.

Равелін – укріплення з однією відкритою стороною

Равеліни київської цитаделі були розташовані між бастіонами, попереду них. Равеліни створювали додаткову перешкоду для нападу і прикривали слабке місце – куртину, тобто вал, який сполучав два бастіони.

Равелінні ворота

Проїжджаючи повз будівлю сучасного Мистецького Арсеналу за огорожею добре видно вали Успенського бастіону.

Вали Успенського бастіону

Пункт 14

В Алексіївському бастіоні цитаделі розташований ресторан «Царське село». Насправді будівля ресторану – це пороховий склад, а пагорби навкруги – вали бастіону. Ця будівля дуже довга, навіть непропорційно довга у порівнянні з висотою і шириною.

Ресторан “Царське село”

Напроти бастіону знаходиться верхня Московська брама та залишки Рождественського бастіону.

Московська брама

Поруч із брамою стоїть будинок № 29, в якому майже три роки жив Київський губернатор Міхаіл Ілларіонович Кутузов, призначений керувати Київським військовим округом, а заодно і всією губернією після поразки Російсько-Австрійсько-Пруської коаліції в битві при Аустерліце (1805).

Фініш

Кінцева точка маршруту знаходиться біля нижньої Московської брами і люнету.

Люнет – це укріплення, яке має одну відкриту сторону

Це один із трьох люнетів цитаделі, який повністю зберігся. В ньому розташований музей військової техніки.

А тепер уявіть собі обсяг робіт, необхідний для зведення всього цього… Нагадаємо про зведене пізніше Звиринецьке укріплення, яке частково було зруйноване у 1918р, коли на його території відбувся великий вибух; сьогодні там розташований ботанічний сад.

І про останнє укріплення — форт на Лисій горі. Але це вже окремий пункт для велоекскурсії.